Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (8)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Контурська О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Контурська О. О. 
Активність ензимів аскорбат-глутатіонового циклу в листках проростків кукурудзи в умовах засолення та обробки адаптогенними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 6. - С. 139-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_6_18
Досліджено вплив засоленого середовища та адаптогенних препаратів Метіур та Івін на активність ензимів аскорбат-глутатіонового циклу в проростках кукурудзи, експонованих на різних концентраціях NaCl. Знайдено, що розчин NaCl 0,05 М значно посилює активність аскорбатпероксидази (АПО) при 1-добовій експозиції, а за її подовження до 10 діб не спричинює значних змін. У концентрації 0,1 М NaCl є критичною для даного злаку, що зумовлює інгібування АПО, яке збільшується з терміном експозиції. У той же час, глутатіонредуктаза (ГР) реагує на обидві концентрації NaCl посиленням активності. Замочування насіння у препаратах Метіур та Івін (10<^>-7 М) однаковою мірою посилює активність АПО за присутності 0,1 М NaCl за обох термінів експозиції, проте практично не впливає на активність ГР. Одержані результати засвідчили відміни у відповіді ензимів аскорбат-глутатіонового циклу на сольову експозицію проростків, а також продемонстрували, що вплив адаптогенних препаратів на його функціонування здійснюється через активацію АПО.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.554 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Палладіна Т. О. 
Залежність адаптогенної дії препарату метіур на рослини за умов сольового стресу від його молекулярної структури [Електронний ресурс] / Т. О. Палладіна, Ж. І. Рибченко, О. О. Контурська // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_16
З'ясовано адаптогенну активність препарату Метіур (6-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідин) на підставі порівняння ростового ефекту за умов сольового стресу за дії його структурних аналогів без бічних груп, а також препарату Івін (N-оксид-2,4-диметилпіримідин). Дослідження здійснено на проростках кукурудзи за умов водної культури, препарати застосовано шляхом замочування насіння у 10<^>-7 М водних розчинах протягом доби. Експонування проростків за присутності 0,1 М NaCl як критичної концентрації для кукурудзи спричинювало різке гальмування росту проростків, особливо надземної частини, яке посилювалося з подовженням терміну експозиції. Усі препарати певною мірою запобігали гальмуванню росту проростків, причому дія Метіуру була спрямована на корені, переважно у вигляді накопичення їх маси. Препарат, що мав тільки бічну меркаптогрупу, сприяв накопиченню маси, особливо надземної частини, тимчасом як дія препарату, що мав лише метильну групу, призводила до видовження обох частин проростків. Препарат, позбавлений обох бічних груп, також позначався деяким рістстимулювальним ефектом, що вказує на функціональну роль піримідинового кільця. Таким чином, наявність меркаптогрупи в молекулі препарату сприяє накопиченню маси органів, метильної - видовженню, а їх поєднання забезпечувало перевагу Метіуру. У разі подовження терміну сольової експозиції проростків з 1 до 10 діб ростова дія зберігалася лише у препаратів з бічною меркаптогрупою. Встановлено, що наявність бічної меркаптогрупи зумовлює антиоксидатну активність in vitro у препаратів за антирадикальним механізмом. На відміну від Метіуру, Івін посилював ріст тільки надземної частини проростків. Одержані результати свідчать про важливу роль бічних груп у молекулі препарату Метіур для вияву його адаптогенного ефекту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 134.419 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Косаківська І. В. 
Вплив короткочасних температурних стресів на синтез білка теплового шоку 70 кДа й утворення пероксиду водню в проростках Amaranthus caudatus L. [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, В. М. Пушкарьов, О. А. Контурська, Д. Б. Рахметов, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 4. - С. 552-556. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_4_19
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
Попередній перегляд:   Завантажити - 955.225 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Контурська О. О. 
Фосфоліпідний склад плазмалеми коренів проростків кукурудзи за умов засолення та обробки синтетичними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2007. - Вип. 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2007_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 296.548 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Білявська Н. О. 
Вплив сольового і осмотичного стресів та метіуру на фотосинтетичний апарат листків кукурудзи [Електронний ресурс] / Н. О. Білявська, Н. Ю. Волошина, Н. М. Топчій, О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2009. - Вип. 3. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2009_3_6
Проведено дослідження анатомічних та ультраструктурних особливостей і вмісту пігментів в листках 9-добових проростків кукурудзи (Zea mays L.) за умов дводобового впливу засолення (0,15 М NaCl), водного дефіциту (0,03 М ПЕГ) та препарату метіур (добова обробка зернівок 0,1 мкМ розчином). На тканинному рівні за дії кожного зі стресорів виявлено компенсаторний вплив метіуру на товщину листків та парціальні об'єми мезофілу і міжклітинного простору при засоленні; показана специфічність дії сольового та осмотичного стресів. Розбіжності у розмірах хлоропластів виявлялися у збільшенні їх довжини і ширини при засоленні та зменшенні їх ширини і об'єму за дії ПЕГ; під впливом метіуру ці показники наближалися до контрольних. Порівняно з контролем значно підвищувався парціальний об'єм гран за обробки NaCl, метіуром та комбінованої дії солі і метіуру, а також ПЕГ і метіуру. Паралельно у цих варіантах зростала і частка об'єму тилакоїдів строми, окрім варіанта з комплексною дією ПЕГ і метіуру, де метіур не вирівнював різке зменшення цього параметра, яке відбувалося під впливом ПЕГ. В дослідних варіантах значимих відмінностей у вмісті пігментів хлоропластів (хлорофілів і каротиноїдів) порівняно з контрольним виявлено не було. Припущено, що суттєві перебудови фотосинтетичного апарату призводять до оптимізації вмісту сполук, причетних до забезпечення процесу фотосинтезу в листках кукурудзи, що може свідчити про структурну стратегію адаптації рослин на першій фазі стресу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 727.11 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Контурська О. О. 
Жирнокислотний склад плазматичної мембрани коренів проростків кукурудзи за умов засолення та обробки синтетичними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2010. - Вип. 2. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2010_2_6
Досліджено вплив засолення та обробки насіння адаптогенними препаратами метіур та івін на жирнокислотний склад плазматичної мембрани коренів проростків кукурудзи. Показано, що сольова експозиція (0,1 М NaCl) викликала збільшення насиченості жирнокислотних ланцюгів ліпідного бішару, тоді як обробка насіння препаратами приводила до збільшення їх ненасиченості. Обговорено можливі механізми впливу синтетичних препаратів на жирнокислотний склад плазматичної мембрани.
Попередній перегляд:   Завантажити - 315.243 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського